- саморегулювання
- —————————————————————————————саморегулюва́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
саморегулювання — я, с. 1) Регулювання, що здійснюється в організмі внутрішніми силами, без стороннього втручання, впливу. 2) Автоматичне регулювання режиму роботи якої небудь машини, агрегату, пристрою. 3) Те саме, що авторегуляція … Український тлумачний словник
саморегулювальний — а, е. Який володіє здатністю до саморегулювання … Український тлумачний словник
саморегулюючий — а, е, спец. Здатний до саморегулювання. •• Саморегулю/юча систе/ма а) система, яка автоматично регулює режим роботи яких небудь машин, апаратів; б) система, яка має властивість самостійно регулювати свої процеси, дії … Український тлумачний словник
саморегуляція — ї, ж., спец. Те саме, що саморегулювання … Український тлумачний словник